хмари-мрiйки

хмари-мрійки

Кумедні хмари,  що нанизані на мрії
за ними - далі: мов безодня океану вверх ногами,
лиш місяць молодий висвічує неспокій та надію,
він наче "серп", а може - "бик",  що срібними хизується рогами!

Ми - дім для них!  Для них ми - сейф
їм спокою бракує...  от і в небо
ні не летять - пливуть собі спокійно в дрейф
чому?  питання надскладне...  мабуть,  так треба!

Їм,  хмарам, - смішно з дивних наших мрій!
Їм, навіть,  байдуже - бо всі стечуть водою!
За ними прірви сподівань,  страждань,  надій...
До себе заберуть колись і нас з тобою!

Тим хмарам,  що вгорі,  - їм все одно!

чт-пт Brwin;w 2017 червень Поет ХХ сторіччя


Рецензии