Прорив
1
Я переріс
сумне-земне
Що захиля Тебе, Тебе!!
Всі в відчаї!
Любов у апогеї!!
Переступив повітря дих —
й море! — рябе!
Таюсь
як форма
із ідеєю!!
Зміст — світ:
трясеться,
й
що як співпаде...
2
Смілість
ділання — в діланнях
шлях назад стерто!
де вже не музика
напір втілення!!
матерія-слово —
слово — безсмертя!!!
Нації
писки
хочуть гармоній
і зашпортуються в інтонаціях.
І возсіда геній
неба геній!
І осіда
профанація.
25.02.2014
Свидетельство о публикации №117070205058