Прорив

     Прорив

1

Я переріс
сумне-земне
Що захиля Тебе, Тебе!!
Всі в відчаї!
Любов у апогеї!!
Переступив повітря дих —
й море! — рябе!
Таюсь
як форма
із ідеєю!!


Зміст — світ:
трясеться,
й
що як співпаде...


2

Смілість
ділання — в діланнях

шлях назад стерто!
де вже не музика
напір втілення!!
матерія-слово —
слово — безсмертя!!!


Нації
писки
хочуть гармоній
і зашпортуються в інтонаціях.


І возсіда геній
неба геній!
І осіда
профанація.

25.02.2014


Рецензии