***

*   *   *
                Улюбленому Китаю присвячується

Хто вище мармурів — нога?
А вище, може, тільки Бог.
І невпопад всі, й навздогад.
Гора над горами — Лі Бо.


Сам ще не зна серця свого.
У піднебесній ще не хрест.
Самітний скелею Лі Бо.
Сам анапест, сам Божий перст…


Каміння. Скелі. — І огонь.
Передчуття свого. — Любов!
Мов божевілля. Зух його!
Печаль. — Зіщулений Лі Бо…


Й вдаряє блискавка — свого…
То обдирають гори — в звук його!
Перед любов’ю віки ниць —
І прикладають до столиць,
Ще прикладають до столиць…


Бог любить першість —
Свій в свого!
Бо вище може — один Бог
В Лі Бо.

24.06.2010


Рецензии