Ти потім ще подякуєш мені,
ти, дівчинко з минулого маленька,
що не розбив тоді твоє серденько,
малесеньке серденько навесні.
Я потім ще подякую тобі,
малесенька русявко волоока,
за те, що в серце ти мене глибоко
не пропустила на біду собі.
Подякуємо потім... А тепер
ми – молоді. Нам ледве по сімнадцять.
Нам очі одне одного ще сняться.
І до кінця життя люблю тебе...
Ти потiм ще подякуeш менi
© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117070105881
Свидетельство о публикации №117070105881
Рецензии
