* *
А, книжник!! Зник
І трав для спецій вниже —
Й тут сліпоокії
кописточку оближуть…
О зух!! — А дух?
Це
Книгами жари дороздувати…
Втечем
і — океанне чую зближення!
Щоб тріскою змантачовдати:
І — лік! І — вік —
Маріїні солдати…
Щоб дисонансами в Творця! —
Красу Марії сповідати!
А гахнути! — гармоніям…
Й ніби не стати, — й Життя!
В шилі життя єсть смерть,
То ждати
і не спати,
о, океани…
повстаньте, хвильки, гей, возстаньте!
Щось здє не швидко
натягають штанці —
Возстаньте, Богом гнанії! возстанці!
Та тим — що в океан…
та тим, що в океані,
задрижати.
Возстав! — солодку тайну повожатить…
Біжіть, хвильки,
Ви — вітрові солдати:
Маріє, жар до жару — хочеш дати?
А, книжник!! Зник...
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117070103525
Свидетельство о публикации №117070103525
Рецензии