Менi кажуть, що героi
Повiк не вмирають.
Чому ж тато мiй додому
Нiяк не вертае?
Кажуть, що душа його до Бога,
В небо полетiла,
I тепер менi без нього
Треба жить, мужнiти.
Я не хочу, щоби люди
На вiйнах вмирали,
Щоб мiж життям i безсмертям
Свiй путь обирали.
Я не хочу, щоби мами
Мужнiми ставали,
Щоби дiти без батькiв
В родинах зростали.
Хочу, щоб смiялись дiти,
Щоб були всi разом,
Щоб були усi щасливi
I мiцнiшi з часом.
Хочу, щоб сiяло сонце
У небi блакитнiм.
Щоб влiтав у нашi вiкна
Лише запах квiтiв.
12.09.2014 г.
Менi кажуть...
© Copyright: Антон Зани, 2017
Свидетельство о публикации №117062908629
Свидетельство о публикации №117062908629
Рецензии
Доброго здоров'я, Антоне!
Усі ми хочемо жити у мирі і достатку. Але не все залежить від нас.
Навіть дорослим важко втрачати своїх рідних, а що вже казати про дітей...
Написано душею. Дуже зворушливо, дуже щемливо, дуже гірко.
Із розумінням і солідарністю,
Людмила Киреева-Силенко 11.07.2019 14:46 • Заявить о нарушении
Усі ми хочемо жити у мирі і достатку. Але не все залежить від нас.
Навіть дорослим важко втрачати своїх рідних, а що вже казати про дітей...
Написано душею. Дуже зворушливо, дуже щемливо, дуже гірко.
Із розумінням і солідарністю,
Людмила Киреева-Силенко 11.07.2019 14:46 • Заявить о нарушении
Огромное спасибо Вам, Людмила, за внимание к моим творениям, за понимание и добрые слова.
С теплом, добром и уважением
Антон Зани 11.07.2019 16:45 Заявить о нарушении
С теплом, добром и уважением
Антон Зани 11.07.2019 16:45 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.