Мы уходим в бой. украинский язык

Ми  відходимо  в  бій.  Бійцям.  Омите  кров"ю  серця.

Ми  відходимо-  в  бій.  Назавжди.  Нас  нема.
Світ  і  нині  живий,  та  шукати  катма
Наші  душі  у  нім.  Ми-  шматок.  Ми-  кубло.
Світ  і  нині  живий.  Та  життя  відішло.

Ми  відходимо  всі,  як  розтоплений  лід-
В  піднебесної  синь...    В  височінь  пірамід...
Як  розчавлене  ІНЬ  в  марі  пошуку  ЯНЬ-
В  придорожних  склепінь  кавогерці  зізнань...

Ми  зустрінемось  там...  Де  прогоркле  кафе
Відригає  в  "реал"  незапліднене  "ФЕ".
Де  столешниць  пустих  незапрудненість  місць.
Ми  присутні  на  них.  Нас  нема?  Озирнись!

Ми-  де  жито  скосили  у  жнива  до  стерні.
Де  зустрітись  несила  вже  з  тобою  мені.
Де  залізнії  лати  вже  не  давлять  душі.
Де  загиблі  солдати  розуміють  вірші

Що  про  них  розіп"яв  невідомий  поет,
Що  від  них  розпочав  незворотній  сюжет-
Ми,  що  втратилили  юність,  не  побачимо  день,
Що  на  скін  нам  дарує  застарілих  пісень...

Нас  нема.  І  нам  в  спини  чутен  вий  кровожер,
Що  злодійськи-невпинно  до  стіни  нас  припер-
Що  не  в  святості  чорність  наших  янгольських  крил,
Що  убивчу  мінорність  шал  страждання  створив...

Зрозумійте,  майбутні...  Ми  жили-  як  жили...
У  пройдешнє  закуті...В  потойбіччі  імли...
Та  в  серцях  одізвалась  футурована  жаль
Як  Вітизни  здригалось  тіло-  Неба  кришталь.

Нас  не  стало.  Забудуть  наших  таїн  політ...
І  страждань,  що  із  сумом  відійшли  нам  услід.
Тільки  вірність  Присязі.  Тільки  прИйдешній  день
В  потойбічній  насназі  вам  від  нас  надійде.

То-  забудьте.  Нема  нас  для  вас  на  землі.
То  чатуйте-  вита  лютий  ворог  в  імлі.
Ми-були.  Ми  творили  завтра  краще  для  вас.
Ми-  одвічне  ЯРИЛО.  Ми-  ваш  завтрашній  час.