Духовна частка як при частуванн

      Духовна частка як при частуванні


Солодкі ягоди сухі
на черемшині
а під язиком — як токай
то вже небеснеє
ангеле мирний, доторкай



хай лине пісенька солодка —
до небес
занє у серці солод чує —
єднання пісні і твоїх очес
од дикої цивілізації кочую
я і воскресаю
вже воскрес



волога спідня
кислота гидо;та
а Ти — напроти о;гненна суха
Ти втаємничена у моїх потрохах
потрохи підготовча йме робота.

А, хай.

На що занудний був Ахав,
опо;рочка страшній Ієзавелі —
собаки пекло з’їли, під вікном,
                а то нехай, –
Хто носить тут пожадливості,
                велії.



Сухий осінній заупокійливіший лист
Прошерехкоче,
є вітер часу, є сомнамбули:
Слова солодкого не мав їх духу хист:
Слина й земна:
се;рця язик — не знали, хоч і в снах були...



Я ризикую знатись вище їх кохань,
Так Дух підсушить і схова Тебе —
і радуйся, кажу собі,
Що й со;лоди висять
й немає в лісі й в небі гадості
Щось нализався — й не поцілувався... а нехай!



Ти — Солод весь,
    Ти лиш така одна.
Ти — вічність,
    Ти — й над солод осені! — вікуєш...
Ти — на коліна став — Неопалима Купина!
І, як ніхто не бачить, як мене,
                до сліз цілуєш...

04.10.2005