Ой зийды, зийды, ясен мисяцю
Вечір Ми біля ставка…
Тихо наспівує пісню одну…
Пісня тужлива така…»
Еще раз подчеркиваю что из большого уважения и к Вам и к неизвестному автору романса, позволю себе опубликовать текст оригинала, так он мне очень нравится.
Ой зійди, зійди,
Ясен місяцю,
Як млиновеє коло!..
Ой вийди, вийди,
Серце-дівчино,
Та промов до мене слово!
Ой і рада би я
Та виходити
І з тобою говорити,
Так судять-гудять
Вражiї люди,
Хотять же нас розлучити!
Ой не бий, мати,
І не лай, мати,
Та не роби каліченьки.
Завяжи очі
Темної ночі
Та веди до річеньки!
А як приведеш
Та до річеньки
Розвяжи карі очі:
Нехай гляну я
Та подивлюся,
З світом білим попрощаюся!
Ой світе ясний,
Світе прекрасний,
Як на тобі тяжко жити,
Ой іще тяжче
Молодесенькій,
Не нажившись, умирати
И хотя в песне речь идет о любви двух влюбленных и «ясном месяце» все равно мне понравились и другие слова такие как:
Ох і рада б я та виходити
І з тобою говорити,
Так судять-гудять вражії люди,
Хотять же нас розлучити.
Ей-богу не испытывая ни к кому никакой злобы и вражды, но в этих словах я вижу для себя и сегодняшнее отношение людей друг к другу и особенно украинского народа и русскому. «Так судять-гудять вражії люди, // Хотять же нас розлучити.» Но так ли это на самом деле? И вправду ли хотят два великих народа "разлучытыся" и вечно враждовать? Думаю что нет! Думаю что не хотят, этого и влюбленные из песни "Ой зійди, зійди, ясен місяцю». Спасибо Вам за хорошие стихи, за воспоминание, за Вашу любовь к украинской песне и к украинскому народу.
Свидетельство о публикации №117062910212