Середнiй

Миколі  Павловичу  Солодкому
          на  згадку

Дві  родини  трійню  мали:
Доньок  й  по  два  хлопці,
Поряд  в  селах  проживали
В  нужді  та  в  роботі.

Родини  Київ  поєднав
В  житті  і  навчанні
Та  по  Союзу  розіслав
На  працю  й  зростання.

Вийшли  в  люди  усі  троє
У  обох  родинах,
Тепер  їх  земля  приймає
У  різних  країнах.

Батьки  вже  давно  в  могилах
В  рідній  Україні,
Старшії  сини  спочили
В  другій  Батьківщині.

Менші  донечки  красуні
Вже  в  Царстві  Небеснім,
Лиш  середнії  сини
Ще  радіють  веснам.

Тримай  планку,  друже – брате,
Скільки  хватить  духу,
Хто  ж  пішов  вже  в  іншу  хату –
Хай  їм  земля  пухом!

Згадуй  як  козакував
В  рідній  Україні,
Скільки  думок  й  праці  вклав
В  другій  Батьківщині.

Земля  й  люди  вдячні  звично,
Що  в  вічному  русі
Зводив  світло  електричне
В  своїй  Білорусі.

В  Білорусі  й  в  Україні
Люди  тебе  знають:
Бо  для  них  під  небом  синім
Лампочки  сіяють.
 20. 06. 2017р., Лозовий  Яр – Київ
___________________________
*М.П. Солодкий  з  донечкою  Лєночкою