Ой у полi...

Ой у полі, квіти
повертаються до сонця,
бо вони мають очі,
а ми хіба сліпі,
щоб марити вдень і вночі.
Ой у полі, зелену травицю
колише вітерець,
він їй шипоче
про свободи вінець.
Ой поле солодкої дрімоти,
пісеньки нашіптує
дощової пригоди.
Ой поле, думаєш свою думу,
знаєш багато
козацького суму.




Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg


Рецензии
Пригадую багато про поле з дитинства...

Александр Александрович Беляков   28.06.2017 05:28     Заявить о нарушении
Дитинства спогади найкращі завжди.
З повагою,
Світлана.

Белякова Светлана Николаевна   28.06.2017 08:56   Заявить о нарушении