Одягни мене на голе тiло

Одягни мене на голе тіло,
Мов свою улюблену сорочку,
Щоби серце враз зацокотіло,
Щоби жаром запашіли мочки..

Одягни мене на голу душу,
Мов свого улюбленого вірша,
Я з тобою просто бути вирішив -
Я тобі у тім зізнатись мушу..

Одягни, я буду тобі впору,
Наче для тебе спеціально зшитий,
Стильний костюм для будь-якої пОри,
А не продукт для масового вжитку..

Доглядай, прасуй мене і пЕри,
Струшуй пил, знімай з мене ворсинки,
І носи постійно, без перерви,
Мов плаття, що підкреслює родзинки.

Й одягай, коли лягаєш спати,
Ти в мені красива і бажана,
Стану я м'яким, немов із вати,
Мов твоя улюблена піжама..

А коли прокинешся в світанок,
Така ніжна, гарна, милолиця,
Надягай мене й виходить на ґанок,
Мов свою улюблену спідницю..

І пірнай у прірву злого міста,
І лети, усміхнена й щаслива..
І носи на серці мов намисто..

Одягни мене на голе тіло..

© Паша Броський


— Моя страница в Facebook: www.facebook.com/astartlman
— Моя страница в Vk: vk.com/public_broskii
— Моя страница Instagram: www.instagram.com/pashabroskii/
— Моя страница на стихи.ру: www.stihi.ru/avtor/astartlman
— Приватная рассылка вк: vk.com/app5748831_-24487105