Закутаюсь в простір коли в самоті,
зариюся в шмаралі роздутого носа.
Лежить і клює щось мій мозок вві-сні,
Так з розуму зводить, пульсація тиску, в моїй голові.
Сьогоднішній день пролетів, і без змін.
Так само пройшов і вчорашній.
Мабуть все ж забув про життя-героїн,
І зовсім я став щось домащній.
Чому я в кімнаті пустій. Не літаю!
"А крила маю, а крила маю"
Бо ліпше для всіх Нас сидіть на "горшку"
І плакать про те, що здихаєм.
***
© Copyright: Ваня Брикулець, 2017
Свидетельство о публикации №117062604798
Свидетельство о публикации №117062604798
Рецензии