в основу вірша взято реальну історію
Не ставай! Туди не можна...
там лежала мама... там,
де м'ячик закотився,
тато...
Бабуся каже, вони в раю,
бабуся каже - молися,
та я не знаю молитву цю,
бабуся каже - навчишся.
Коли сирени виють у вуха,
я барбі* стискаю міцніше
і шепочу: "Я не боюся!
Я сильніша!"
І коли за вікном по зеленій траві
велетень гупає гучно,
а на порозі сидить вогнедишний дракон,
я обіймаю барбі і тихо молюся -
"Я не боюся!"
Не ставай туди...там не можна...
А бабуся поспішає, бачиш?
Білизну попрати,
бо дракони будуть літати,
спалять тебе... як тата...
Обійми мою барбі, з нею не страшно,
вона, як мама, смілива і гарна,
і вуха закрий, і очі,
як хочеш...
Чуєш, дракони летять?
Обійми барбі. Дивися, як я молюся:
"Я не боюся!"
*барбі - лялька
Я не боюся
© Copyright: Таисия Цыбульская, 2017
Свидетельство о публикации №117062505734
Свидетельство о публикации №117062505734
Рецензии