.летіли лелеки до рідної хати,
де мати жила і мій тато..
і щастя на крилах несли..,
бо знали щастя живе
на рідній, коханій землі,
де чеснії люди живуть,-
працюють -і весну завжди
чекають чи ждуть,
(..бо вже багато слів поперейначили
с тих пір, як вчилась на Україні я..)
щоб сіять хліба і надію
для славного роду,
що нема переводу!
І води живіїЛюбові цю правду
поколінням несуть !
Лелеки- живим подарунком-
живої любові
для славного роду,
що нема переводу !
І Хай же так буде завжди
на нашій славетній Землі !
лелеки
© Copyright: Зоя Мищенко, 2017
Свидетельство о публикации №117062504930
Свидетельство о публикации №117062504930
Рецензии