ОСОБЛИВА ПОЕМА
Сімнадцята поема. Симфонія № 2
з гостей — у слів що п’яний дим —
вертаюсь з Богом в саму малість
Бог сам себе так впечатлив
що тільки враження зосталось
немов із згарищ вітер див
чи хисткий людський плутообрис
що хату в безумі спалив
несе для чогось тільки образ
це — мов прокинувсь звідки снивсь
немає слів щось в серці сталось
забулось все життя
одне
глибоке враження зосталось
і вражений
ти мов вогонь
залопотів на вітрі рано
що кров не капає з долонь
Бог молиться на глибшу рану
що людям ти в словах відлив
посиплеш попелом як жалість
Бог сам себе вже так вразив
одне суцільне т е зосталось
1995
Особлива поема
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117062504817
Свидетельство о публикации №117062504817
Рецензии