Бездоганна моя, як вдається тобі бездоганність?
Тільки вислухай і не ховай у долоньки обличчя.
Бездоганність твоя вже давно увійшла в мою звичку:
це вона зустрічає мій погляд усміхнено вранці,
це вона вириває із мене буденність щокроку,
це вона підіймає мене, як доводиться впасти,
це вона – бездоганність, насправді і є – моя казка,
та, що кличе змахнути крильми і злетіти високо.
Бездоганна моя... Лиш дослухай, даруй мені милість, –
що для мене твоя бездоганність – життя подарунок,
і тому ти пробачиш нестриманий мій поцілунок...
Бездоганність твоя – те святе, що в житті залишилось...
Нестриманий поцiлунок, або Пробачення
© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117062502445
Свидетельство о публикации №117062502445
Рецензии
Быть безупречной не каждой женщине дано. Понравились стихи, Миклош!
Перевела, но получилось немножко в другом ритме. Жду кр. оценки автора.
Соколова Инесса 27.06.2017 16:20 • Заявить о нарушении
Перевела, но получилось немножко в другом ритме. Жду кр. оценки автора.
Соколова Инесса 27.06.2017 16:20 • Заявить о нарушении
http://www.stihi.ru/2017/06/27/3796 – мой перевод. Добрые стихи!
Соколова Инесса 27.06.2017 16:21 Заявить о нарушении
Соколова Инесса 27.06.2017 16:21 Заявить о нарушении