КОЛИ...

Коли покірно голови не опускаєш
назустріч звинуваченням юрби.
Коли ти в себе віру не втрачаєш,
з презирством до жорстокостей судьби.
Коли чекаєш ти, втомившись від чекання,
лжу во спасіння відкидаєш, не мовчиш,
і злобі не знаходиш виправдання,
і не крутійствуєш, торгуючи за гріш.

Коли не став невільником бажань ти,
коли легкого не шукаєш ти шляху,
коли Тріумф і прірву Сподівань всіх -
ти прагнеш врятувати – парочку лиху.
Коли ти зможеш розпізнати пастку
пройдисвітів, які перекрутити все змогли,
твої слова перетворити в гру. Образу
відкинути й життя своє скресити із хули.

Коли, зібравши воєдино різні блага,
поставити їх зможеш зразу всі на кін
й, програвши, віднайти в собі відвагу -
не перейматися нещастям тим.
Коли ти змусиш серце, нерви, тіло
служити, залишивши спрагу жити вкрай,
триматися, нехай душа твоя зотліла,
і тільки Воля домагається – «Тримайсь!»

Коли у натовпі лиця ти не втрачаєш,
коли на рівних можеш бути із вождем,
нікому втрат не завдаєш, не заважаєш,
і завжди поруч люди, навіть під вогнем.
Коли всі миті врешті складені у віхи,
і ти тепер цінуєш кожну - втрат і благ,
ти - син Землі, вона твоя навіки!
Людина ти, бо головного ти досяг!

– Редьярд Кіплінг