Сидить кума на вікні,
Ногами бовтає,
Посміхається мені,
Говорить, що кохає.
Мовила, що якось дам,
Завітай під стріху,
Тільки щоб ніхто не знав,
Про оту утіху.
Але кум мій дорогий,
Гроші заробляє,
У Росії, у отій,
Нічого не знає…
Адже сучка ця кума,
Грішна, хоч вродлива,
В неї совісті нема,
Ще й вона сварлива…
Я не клюнув, як карась,
Змився вмить від щуки,
Вона ж далі подалась,
Що візьмеш від суки…
Повернеться чолов'яга,
З заробітків взимку,
Лише є одна порада,
Кинути цю жінку…
Автор Геннадій Сівак.
23 червня 2017 року.
Кума
© Copyright: Геннадий Сивак, 2017
Свидетельство о публикации №117062409570
Свидетельство о публикации №117062409570
Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.