Горе, сум та лихо

Горе з сумом мандрували –
Поруч з містом в селі стали.
По всих вулицях блукали,
Та й у корчму завітали.

– Гей, хозяїн, налий в чарки –

Горе в світі; кражі, сварки –
Привід є посумувати,
Випити й погорювати.

Діточок малих гвалтують,
Світом злодії керують,
Люд робочий обдирають,
Пухнуть, з голоду здихають.

Проститутки, наркомани –
Хтось наб’є свої кармани.
Хтось комусь – між ребра піку.
В спину хтось штовхнув каліку.

По четвертій  випивали –
«Сумну» тихо засівали.
Там, де горе, там і лихо,
Інколи приходить тихо.

Смерч, цунамі, урагани.
Мертвий син поруч з батьками.
Град заліза – війни злива.
Мати, що була щаслива.

П’ята, шоста – напилися.
В небі місяць об’явився.
Горе гірко горювало,
Лихо з сумом сумувало.

Тож пили вони до ранку,
До безглуздя. На світанку
По-під столи повалились,
Хто до п’янки долучились.

Там живі були і мертві,
Ті, що з «КНИГИ ЖИТТЯ» стерті,
І здорові, і каліки,
Жінки, діти, чоловіки.

Горе, лихо й сум устали,
Обтрусились, поригали,
Похмелились, обнялися,
Та й до міста подалися. ...
14.06.2017.
*****