Я наспівую твої вірші... Так наспівується кохання:
легко, з усмішкою, без фальші, як щедрівку – з глибин душі.
Я люблю, що у твоїх віршах навіть тіні нема страждання.
Не питаюсь, як ти їх пишеш: я – співаю, а ти – пиши.
Я співаю рядки веселі... Про любов, про дощі, про вітер.
Про прості і звичайні речі – ті, які зрозумілі всім.
Я співаю, і з милим віршем легше жити мені на світі.
Солоджу кожен ранок каву ніжним віршем твоїм новим.
Вірш співається – вірш удався. Вірш співати – приємна доля.
Так втомилась від слів даремних, від віршів і пісень пустих...
Я – співаю хороші вірші. Я співаю – по добрій волі.
Я не стану сумних співати – бо сумних не співаєш ти...
Я наспiвую твоj вiршi...
© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117062408706
Свидетельство о публикации №117062408706
Рецензии
