А сце в нас е мутациjк

Мутюн бо ж мы фш савСём

А мы j ні j мух не бЁма,
Ні j мышав нават вжо.
І хаj хоть вош на Тёмку сь –
Мы паважаjм даж жабк.

Мінае ж Васі щасце
Усіх тут вас ажно зь.
Таму і в ноздрыщ пхаем
Мы но во чысночок.

Мутабельныj Значочак
О гэтоj бо зе гвозьдзь.
І ек-калі знаjдзёма
Мы вуш  сваю маjДонн...

С такоj вось аніМаціjк
Мы к Ань оно плывём.
ГавоРыма: Рымк, здрасце
С Сярожкаю Шкутко j.

Вы, мо, картошк нам сварым щ?
Ха-ха! Бо мы дурноj:
Оно во вас вець знаем.
Коп вам но Хара Сок С.

Коханыjі вы нашы!
Мы j Бёмэ не савСём,
Наверно, ізучалы j.
Бы j Эціку ЖывЁм.

І в нас в хокаjдо травы j
Ны а ні пак на дощ
Росу тут ны збырають.
Бін-Мак в Раю ж жывЁт.

Мы заповеднік разве
Кому оставім с жовч.
І ны j обЕмо хаты j
Якэё пар дошок.

Ныхаj ж на нас все валяць
Хоць валенак вуж 100,
Мы знаем, шо кохаем
Одну ліш Радку з Ноj. Бо гэ, мо, j е та Сёмк,
Шо з ОзіріСом зном.

... а на траві во Хтося?
Чы но і не ваш Ноj?