Прекрасне мiсто

Прекрасне, рідне місто Чернівці!
Мого натхнення місто, і моєї долі.
Париж та Відень – стверджують знавці –   
На рівних з ним у європейськім колі.

Застигла в каменю архітектури міста
Мелодія серця нам огортає,
Здається, звуки лагідні та чисті
Пташками в небо синє відлітають.

Знайома вулиця бруківкою лягає
Під аркою Турецького моста,
А далі вулички-струмочки пробігають
Садами до бурхливого Прута.

А Резиденція митрополитів – диво,
Яке створив могутній геній зодчих,
Перлина Чернівців, велична та красива,
Що зігріває душу та милує очі.

Церкви, костели, інші Божі храми
І сквери, де багато різних квітів,
Де діточок вигулюють їх мами.
Балкони виноградом оповиті.

Вночі, коли бурштиновим намистом
Вогні прикрасять вулиці та площі,
Люблю блукати тихим темним містом
І слухати, як щось шепоче дощик.

А ранок знов висвітлює перлини:
Театр, якому заздрять і столиці,
І ратуша… І в серце пісні линуть
Про Чернівці, про Чернеуць, про Черновіци.