В наш круг тісний не кожен потрапляв,
і я одного разу - проклятая дата -
його привів з собою і сказав:
- Наллємо йому, хлопці, немов брату!
Він пив як всі і братство визнавав,
і кожен з ним, як ніби поріднився...
А він назавтра всіх підряд продав.
Пробачте мені, хлопці! Помилився.
Суду не пам'ятаю – ніби параліч,
а потім і - барак, холодний як льодниця, -
здавалося мені - кругом суцільна ніч,
тим більше, так і було. Важко помилитись.
Я рештки сил весь час приберігав, -
він впевнений, що вічні охоронці,
він надто рано всіх нас поховав, -
він помилився - вірте мені, хлопці!
І день настане - ніч не на роки, -
прийде розплата, то ж не забувайте, -
це ж я тоді привів його таки!
Прохаю, хлопці, ви його мені віддайте!
– Володимир Висоцький
В наш круг тiсний не кожен потрапляв...
© Copyright: Петр Скорук, 2017
Свидетельство о публикации №117062401245
Свидетельство о публикации №117062401245
Рецензии