Натхнення тут:
http://www.stihi.ru/2017/06/03/2547
Тебе я знов не помічаю...
Але це ширма від людей,
Бо краєм ока все вивчаю,
Кохану постать тих ночей,
Що ми з тобою разом вкрали,
У полі чистім провели,
Бо одне одного бажали
І нас вінчали янголи...
Літали в небі наші душі,
Та повертались до рання,
Хоча обоє не байдужі,
Та доля й досі ще сумна......
Тебе я знов не помічаю,
Царице, світ моїх очей,
Одне лиш подумки благаю,
Дай, Боже, дивних ще ночей...
П.В.М. 23.06.2017г.
Тебе я знов не помiчаю...
© Copyright: Владимир Прохода, 2017
Свидетельство о публикации №117062303747
Свидетельство о публикации №117062303747
Рецензии