Виходить, i за мрiю треба вибачатись

Виходить, і за мрію треба вибачатись.
Я навіть і не знав, що мрії термін збіг.
Із мріями, на жаль, потрібно теж прощатись.
Тепер я зрозумів цей дивовижний збіг.

Спливають, як хмаринки, і найкращі мрії.
А мрія – добра мить, і мріяти – не гріх.
І мрія, що спливла, ще довго серце гріє.
Нагадує про себе, як щасливий сміх.

Пробач, що покохав, пробач мене за мрію.
Дорослий чоловік, а все ж таки – юнак...
Дорослі юнаки теж мати мрію сміють.
А мріяти я буду, хоч не знаю, як...

...........................................

Нина Самогова
Оригинал здесь - http://www.stihi.ru/2017/06/23/1041

И за мечту, выходит, надо извиняться.
Я даже и не знал, что срок мечты истёк.
И с нею надо, к сожалению, прощаться.
Какой-то странный, удивительный итог.

А лучшие мечты, как облака всплывают.
Они прекрасны и мечтать совсем не грех.
И как же сердце нам собою согревают.
Напоминая от души счастливый смех.

Я за любовь и за мечту прошу прощенья,
Как взрослый человек, но с юною душой…
А юноши в годах мечтают без сомненья.
Не знаю как, но не расстанусь я с мечтой…

http://www.stihi.ru/2017/09/20/4834