Звуки моря

Я море слухала нічне-
Його бентежні хмурі звуки.
З собою кликало мене
На хвилі вічної розлуки.

Та я вагалась, я тремтіла,
А хвилі все торкались рук.
Та ні, невже хотіла
Позбутись так я своїх мук?

Я щось несміло шепотіла-
І не згадаю- що, кому...
Та ти прийшов і я заснула
В обіймах твоїх на піску.

Я більше хвиль тих не боялась-
Мене від них ти захистив.
Крізь сон я плакала й сміялась-
Мене ніхто так не любив.

А море, зле то море-
Мене йому ти не віддав.
Воно і досі зле, то море-
Того, що ти мене кохав...

             (15.10.1992)


Рецензии
Звуки моря нічні,
В мене так не було.
Пам'ятаю мій Буг,
В ніч купальську, село.

І багаття на березі,
Тихий плюскіт води.
Парубки і дівчата,
Всі зійшлися сюди.

Ми купались вночі,
Це таке відчуття.
Що його не забути,
На все життя.

Від Вашої юної лірики, Віолетто, й мене потягло на спомини.
Пам'ятаю, було дуже важко пливти вночі. Не знаєш де знаходиться інший
берег річки. Єдиний орієтир - вогонь багаття, на нашому березі.

Вдячний Вам!

З теплом,

Михаил Онищенко   16.12.2017 01:12     Заявить о нарушении
Міша, я дуже рада, що Ви і своє щось згадали! ) Цей віршик я написала в Криму, сталася там в мене одна несподівана закоханість. ) А, взагалі, я води побоююся і плаваю тільки в тих місцях, де є дно.

Ваші рядки дуже ностальгічні... Все уявляється перед очима!!!
Дуже і дуже Вам вдячна...

З душевною теплотою до Вас,

Виолетта Дюма   16.12.2017 01:21   Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.