Звуки моря
Його бентежні хмурі звуки.
З собою кликало мене
На хвилі вічної розлуки.
Та я вагалась, я тремтіла,
А хвилі все торкались рук.
Та ні, невже хотіла
Позбутись так я своїх мук?
Я щось несміло шепотіла-
І не згадаю- що, кому...
Та ти прийшов і я заснула
В обіймах твоїх на піску.
Я більше хвиль тих не боялась-
Мене від них ти захистив.
Крізь сон я плакала й сміялась-
Мене ніхто так не любив.
А море, зле то море-
Мене йому ти не віддав.
Воно і досі зле, то море-
Того, що ти мене кохав...
(15.10.1992)
Свидетельство о публикации №117062108125
В мене так не було.
Пам'ятаю мій Буг,
В ніч купальську, село.
І багаття на березі,
Тихий плюскіт води.
Парубки і дівчата,
Всі зійшлися сюди.
Ми купались вночі,
Це таке відчуття.
Що його не забути,
На все життя.
Від Вашої юної лірики, Віолетто, й мене потягло на спомини.
Пам'ятаю, було дуже важко пливти вночі. Не знаєш де знаходиться інший
берег річки. Єдиний орієтир - вогонь багаття, на нашому березі.
Вдячний Вам!
З теплом,
Михаил Онищенко 16.12.2017 01:12 Заявить о нарушении
Ваші рядки дуже ностальгічні... Все уявляється перед очима!!!
Дуже і дуже Вам вдячна...
З душевною теплотою до Вас,
Виолетта Дюма 16.12.2017 01:21 Заявить о нарушении