Ти пам. ятаеш, Лесю, перший снiг?
Той перший сніг, зненацька, найчистіший?
Чекав на нас, коли з кав'ярні вийшли.
І здивувались: звідки? як він встиг?
Ми ж увійшли на каву мить тому –
без сонця, без дощу, тим більш – без снігу.
Твої долоні лиш од вітру стигли...
І раптом – сніг... Ми дякуєм йому...
Той сніг... Той – перший... Найчистіший сніг.
Він разом з нами все почав спочатку.
На сніг ступили хлопчик і дівчатко.
Той перший сніг – наш чистий оберіг...
..............................................
Нина Самогова
http://www.stihi.ru/2017/09/03/1073
Ты помнишь, Леся, этот первый снег?
Наичистейший и такой пушистый?
Он будто ждал, чтоб из кафе мы вышли.
И удивились: ты когда успел?
Ведь мы вошли всего лишь миг тому-
И было только пасмурно немного.
Твои ладони ветер робко трогал…
А тут вдруг снег… Спасибо же ему…
Тот снег ... Тот - первый ... Самый чистый снег.
Он вместе с нами начал всё сначала.
И нас с тобой навеки повенчал он.
Тот первый снег - наш чистый оберег ...
Свидетельство о публикации №117062105908