Ближче третьоj буде гроза
Я не стільки довірився, скільки надіюсь на те.
А не буде грози – я доб'юсь, я її просто викличу.
Для поета грозу викликати – то діло святе.
Не для зливи, не грому заради грозою замріявся.
Просто грози нічні підіймають тебе і мене.
Ми водночас з тобою щасливі на блискавки дивимся.
І гадаєм, до кого сьогодні гроза поверне.
Хай між нами на крилах кохання гроза неприкаяна
так всю ніч і літає, хай блискавки сіє в хмарки...
Але де б не була та гроза, проти ночі блукаючи,
усміхаємось ми, бо гроза – поєднала думки...
Свидетельство о публикации №117062008979