Нiчнi ненаписанi вiршi... Миклош Форма

http://www.stihi.ru/2017/06/20/1065


Оригінал:


Нічні ненаписані вірші... Як тіні... Як зорі... Як хмари...
Як мрії, котрі відчуваєш, та повністю не зрозумів...
А іноді віршів уривки нагадують сором від чвари,
котра промайнула миттєво, та сором забути не вмів.

Нічні... Їх чомусь значно більше, ніж тих, що під сонцем приходять.
Можливо, виною буденність і втома від сотень облич.
А може, й слова на заваді, що тисячами хороводять,
І, виснажений розмаїттям, ти сам собі кажеш: облиш...

Нічні ненаписані... Хочу – нічної віршів прохолоди.
Тієї – морозом по шкірі. І кожна чернетка – мов бриз.
Нічні ненаписані вірші... Як щастя можливі нагоди...
Де дуже багато – надії... І – трішечки – стриманих сліз...


Вольный перевод с украинского Светланы Груздевой:


Ночные стихи   – только тени… цветов непроросшие споры…
Мечты…ты их чувствуешь слабо и не уяснив до конца…
Обрывки стихов нерождённых, как будто осадок от ссоры,
Что так промелькнула мгновенно, но стыд всё ж коснулся лица.

В ночи почему-то их больше, чем тех, что под солнцем приходят.
То ль будничность, может, причиной, дневной какофонии вихрь...
А может, слова им помеха, что сотнями их хороводят…
Уставший от разнообразья, ты сам осаждаешь стихи.

Ночные мои…как желаю прохлады ночной – не бравады…
Такой, чтоб морозом по коже. Строка черновая – из грёз.
Мои не рождённые ночью…как счастья  возможная правда…
Где целые купы надежды…и – капельки – сдержанных слёз…


Аватар Автора оригинала