Нічні ненаписані вірші... Як тіні... Як зорі... Як хмари...
Як мрії, котрі відчуваєш, та повністю не зрозумів...
А іноді віршів уривки нагадують сором від чвари,
котра промайнула миттєво, та сором забути не вмів.
Нічні... Їх чомусь значно більше, ніж тих, що під сонцем приходять.
Можливо, виною буденність і втома від сотень облич.
А може, й слова на заваді, що тисячами хороводять,
І, виснажений розмаїттям, ти сам собі кажеш: облиш...
Нічні ненаписані... Хочу – нічної віршів прохолоди.
Тієї – морозом по шкірі. І кожна чернетка – мов бриз.
Нічні ненаписані вірші... Як щастя можливі нагоди...
Де дуже багато – надії... І – трішечки – стриманих сліз...
Нiчнi ненаписанi вiршi... Як тiнi... Як зорi...
© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117062001065
Свидетельство о публикации №117062001065
Рецензии
Доброго дня, Миклош! Мой перевод для Вас http://www.stihi.ru/2017/06/23/4136.
Спасибо за содержательное творчество и глубокие мысли.
Соколова Инесса 23.06.2017 15:45 • Заявить о нарушении
Спасибо за содержательное творчество и глубокие мысли.
Соколова Инесса 23.06.2017 15:45 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
