Туман по долинi

  Туман  по  долині.

Туман  по  долині,
Низенько  стелився.
Солдат  в  нім  ховався,
Та  й  Богу  молився:
"Поможи  мені  Боже,
Себе  врятувати.
Бо  дома  чекає,
Мене  стара  мати.

Один  я  у  неї,
Всього  залишився.
І  воювати,
Дуже  стомився.
Війна  проклятуща,
Скажена  робота.
То  ж  помирати,
Мені  не  охота.

Дай  Боже  сили,
До  своїх  дістатись.
Де  свої,  де  чужі,
Поможи  розібратись.
Ворогів  не  боюся,
Живим  їм  не  дамся.
Дочекаюсь  світанку,
Куди  скажеш,  подамся.

Туман  по  долині,
Все  густіший,  густіший.
То  Господь  помагає,
Став  до  мене  миліший."
Так  подумав  солдат,
З  духом  зібрався.
Підняв  автомат,
І  до  своїх  подався.

А  туман  по  долині…

   05:50.19.06.2017.


Рецензии
Сподобався вірш, хоч і гірко читати...

Де свої, де чужі,
Поможи розібратись.
Можливо, нема в чому розбиратись... бо і тут і там свої?
А це вже сумно. Дуже сумно!

Удачи Вам и вдохновения!

Гойнолка   09.09.2017 23:19     Заявить о нарушении
Дякую, Вам, за відгук!

Та не можу, повністю погодитися, про своїх і чужих.

Це ж від їх дій, уже більше десяти тисяч українців,
більше не буде з нами.

Тому і мені, як і Вам, також сумно, та болить.

З повагою та теплом,

Михаил Онищенко2   09.09.2017 23:31   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.