В сердце стылом печалью – лёд,
С уст снимаю вишнёвый мёд…
Снова небо зовёт в полёт,
Оттого и душа поёт…
Дождь уводит под сень дорог –
Он сумел, он поверить смог…
Самый главный судьбы урок
Многоточием лёг меж строк.
А ковыль зашептал, – утешь,
Преступи тишины рубеж…
Ветер вольный душист и свеж
В путь готовит для нас кортеж…
Он несётся кометой в ночь,
Эхо просит его, – отсрочь,
Отгони пересуды прочь,
А успешность любви – упрочь…
18.06.2017
Преступи тишины рубеж...
© Copyright: Людмила Аристархова, 2017
Свидетельство о публикации №117061800097
Свидетельство о публикации №117061800097
Рецензии
В серці смутком розлука – лід,
З губ знімаю із вишні слід.
Небо вкотре зове в політ,
Й пісня лине думкам услід.
Дощ, як фікція від зірок,
Умудрився на крайній крок.
Але нащо тоді пророк
Притаїв між рядків урок.
Шепотить ковила утіш,
Тиша добре, але святіш
Вітру повів – добріш, чистіш
І готує кортеж крутіш.
Він летить стрімголов увись,
А луна вторить, – ти не рвись,
Пил кохання зміцни, й дивись
Від неслави все ж відірвись.
Переступила рубіж і ось що у мене вийшло...
З посмішкою)))
Лида Скрипка 20.06.2017 09:32 • Заявить о нарушении
З губ знімаю із вишні слід.
Небо вкотре зове в політ,
Й пісня лине думкам услід.
Дощ, як фікція від зірок,
Умудрився на крайній крок.
Але нащо тоді пророк
Притаїв між рядків урок.
Шепотить ковила утіш,
Тиша добре, але святіш
Вітру повів – добріш, чистіш
І готує кортеж крутіш.
Він летить стрімголов увись,
А луна вторить, – ти не рвись,
Пил кохання зміцни, й дивись
Від неслави все ж відірвись.
Переступила рубіж і ось що у мене вийшло...
З посмішкою)))
Лида Скрипка 20.06.2017 09:32 • Заявить о нарушении
Лидочка, необыкновенно получилось!!! До мурашек!!!
Обнимаю!
Людмила Аристархова 21.06.2017 09:05 Заявить о нарушении
Обнимаю!
Людмила Аристархова 21.06.2017 09:05 Заявить о нарушении