Колись... Колись, коли – не знаю...
Та станеться колись таке:
ти пригадаєш все, що з нами
було – щасливе і людське.
Згадаєш перший поцілунок.
І першу пристрасть пригадай.
І кожне слово – як дарунок.
Все-все згадай, не забувай.
І, як захочеться відчути
минуле щастя знов і знов,
повторюй, щоби не забути:
«Він встиг сказати про любов»...
Колись... Колись, коли - не знаю...
© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117061800773
Свидетельство о публикации №117061800773
Рецензии