Ту нiч я не забуду вже нiколи
я не прощу собі великий гріх –
я тільки слухав вічне «ну, Миколо»,
я тільки слухав твій щасливий сміх,
лиш слухав – кожне слово, кожну фразу,
і сам себе питався: «чи не сплю?»,
і – грішний, не поцілував ні разу! –
ті лінії, які я так люблю...
Свидетельство о публикации №117061802486
те черточки, которые люблю...
http://www.stihi.ru/2017/06/22/6203 – мой перевод.
Проникновенные строки, Николай. С добром, – Инесса.
Соколова Инесса 22.06.2017 16:14 Заявить о нарушении