Рай
Очі стрілись
Ударило — вдарили дзвони
Дрож
ув серце
із золота голка ввійшла
«Що це?»
«Хто ми?»
«Чому ми такі
невагомі?»
«Чим вся там
ця дорога була?»
Сонце! сонце!
ця ясність і ясність і
сяйво —
тілом свято потоки
потоки тепла!
«Що ми?»
«Хто ми?»
«Чому ми
легкі й невагомі?»
«Що несе нас
в гарячих крилах??»
Жити! жити…
на відстанях кличе врочисто
Сльози світла! вони —
повертають нам —
нас!
«Хто ми?»
Що в нас?»
«Чому ми святі й невагомі?»
«Де ж то зараз
і простір і час?»
Око раю — стотисячний погляд
цілунків!
в Погляд світу
душа —
із сльозами зійшла
«Хто ми?……..»
«Що ми?………»
«Чому ми ……….
……….»
«……….....
………..»
1987
Рай
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117061707167
Свидетельство о публикации №117061707167
Рецензии