* * *
На краю лісу –
це
на краю міста
веселі два
веселі два – боговідомі
ядерним Бахом
легкопустим Лістом
живуть наповнено два
музикальні доми...
Оце в домах
як лист за листом
лист за листом
жили б і ми
як дихання без втоми...
В істині чисті
самосвітним падолистом
всепереповнені
і тому невідомі
вкрай переповнені –
завжди щасливо невідомі...
Бо істину – ніщо не зберігає!!
І – істина зигзагом
ввійде з лісу
як партизан!
що сам змастив навіси...
то й вдовольнив свою він жінку,
чистий!
Та істина –яка сама живе
й перемагає!!
Ви вмрете, тьмяномовнії!
Якщо мене не взнаєте!
Бо Істина в мені, Яка живе
й перемагає...
Бо нині сумні діти
за Почаєвом...
На краю міста, це на краю
лісу
веселі двоє
музикальні доми...
вщерть переповнені
й щасливо невідомі
Чисто любов,
це любов Чистої...
і шлях Додому...
8.11.2007
На краю л су це на краю м ста...
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117061707153
Свидетельство о публикации №117061707153
Рецензии