Ода вершині
Без вершини — нічому не бути.
Без вершини і Бога «немає».
Бо з вершини
коромисло те
що золото й срібло
і лиш срібло —
низин доторкає
Струменіть, оченята,
таїною рідного краю!
Неосрібленим ликом —
і Бога, і рідного краю не взнають!
Крила й зрілість —
від вершин Твоїх золото,
Господи,
чистив спонтанно...
за дзвінком — дзвінок —
і дзвінок —
й ведеш кожного.
А всі «йдуть за планом».
Бо з вершин Твоїх золото
Та Ти — Жертва, і —
срібло торкає...
11.07.2012
Ода вершин
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117061707098
Свидетельство о публикации №117061707098
Рецензии