Син слова
Рухові підтримки Кобзаря в серцях – присвячую
з Надхненності
Шевченко є великая природність:
І верби над дзеркальністю води,
І світла синь претихої душі,
І море грає на сердечній вроді,
Й Цариці-Матері вклониться дух спішить!
І біль народний, що біжить у слово,
Й кохання рушить гори –
й кида в море,
Й кохання плаче
в стисненій коморі,
І висота небес душі розпуку ловить:
Все – дух!!
Тарас воздвигнутий до сяйва Слова!! –
Сліпуче світло трисяйного Божества
Ще на підходах велича слова
Високими послами, Духа ловом.
Із моря хвиль Бог душу воздвига
На поклоніння слову – духу Сина:
У світлі і не стати ворогам
Слова Єдиного!!
В світлі – не бути
ворогам
Слова Єдиного!!!
29.04.2004
Син слова
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117061707062
Свидетельство о публикации №117061707062
Рецензии