Ти і липи
Ти могла б пролітати
над віковічними липами...
так повітря обожнене.
Медова душе,
християнко,
не липнеш,
Світишся, м’яка від народження...
вітишся
м’яка від народження..
Так могла б
й над горою Машук
пролітати...
Пахнеш – мов липа –
на відстані...
Над Юцою звеліла на крило стати...
я в дюралях
я теплий
твердий
надм’який
і – освистаний.
Зовнішньо твердість –
словам дерев’яність!
а хто здобувсь істини?
не кружляють...
Коли Ти і липи – ми п’яні!
Я приземляюсь на горі
я сідаю
в мене губи м’які
інше теж
і я бездоганний...
з серцем
повний кубок тримаєм!
розуміє слово
на що сідаю
Перестають «пендрючитись»
щоб юніти,
усвідомлюють:
Силу незламну –
і пилок липи...
20.06.2008
Ти липи
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117061706985
Свидетельство о публикации №117061706985
Рецензии