Вечiр

Ллється вечір нам на плечі
Теплим світлом ліхтарів.
Знову вечір – зустріч серцю
Буде з милим на вхідних
У маленьких предпокоях,
Де удвох уже ніяк,
Шкірой не зіткнувшись тону,
Не пройти. Яка дурня!
З осміхом, щасний вітанню  ,
Сонцем спалахнеш і…«Ах!»
Що для щастя треба, справді,
Коли ось воно – в руках?..

16.06.17.


Рецензии