Кохана моя, свiт очей...
Мене пробач,
Не повернути тих ночей,
Той ти не плач...
Уже не поряд, уже не вдвох,
Душа навпіл,
Другу надав нам долю Бог
Для грішних тіл...
У снах ще будемо вертати
Щасливу мить,
Коли вуста міг цілувати
І це п'янить,
Але не більше і не менше,
Бо згаяв час,
Остання зустріч, а не перша,
Нас вогник згас...
Хотів би дуже, молю Бога
Та все пусте,
У кожного своя дорога,
Життя іде...
П.В.М. 16.06.2017г.
Свидетельство о публикации №117061605240
http://www.youtube.com/watch?v=pkKJCmjD4fI
Анастасия Истомина 2 16.06.2017 15:01 Заявить о нарушении
СПАСИБО ЗА КЛИП!!!
Владимир Прохода 16.06.2017 15:18 Заявить о нарушении