Тебе не існує. Мене не існує теж.
Розгублене місто. Спустошені океани.
Усе, що між нами, - немає ніяких меж.
Ніщо не вгамує біль, не загоїть рани.
Від мене до тебе крок у безодню злив.
Від мене до тебе відстань у цілу вічність.
Якби коли-небудь щиро мене любив....
Якби... Дивне слово. Нащо у нього вірить?
Розгніване небо лютує за крок до нас.
Розірване коло. Нарешті здодали тугу.
А час не лікує. Час лиш маскує фальш.
Прощаю. Прощаюсь. Але не лишуся другом.
Тебе не iснуe
© Copyright: Надя Артюх, 2017
Свидетельство о публикации №117061603106
Свидетельство о публикации №117061603106
Рецензии