;
Чи то муза повернулась,
Чи то як знайшла мене.
Ці слова із вуст так линуть,
Огорнуть теплом й тебе.
;
Твої бажання читати не вмію
Але хочу навчитися бачити мрії.
Від заходу сонця, в той небосхил
Де видніється острів із обрієм крил.
До сходу місяця в особливу пору
Під зоряним куполом любити прошу.
Кожен з усіх зрозуміє по різному
Оцінку всіх слів слід тлумачити з гідністю.
Чи як підтримка із теплою ніжністю,
Мов голубка із вічною вірністю.
Чи як той погляд останній із променем
Що грайливо протягує з холодом.
Тож кажуть кожен обирає своє
Чи близьке, чи вдосталь легке.
А мені мабуть до душі все відразу
Бо важко описати і назвати словами.
Але ж є одне, що із трепетом хочу:
Твої бачити мрії. Віднині щастя пророчу.
13. 06. 17
© Copyright: Елена Нимченко, 2017
Свидетельство о публикации №117061509883
Свидетельство о публикации №117061509883
Рецензии