Тендiтнi ельфи, що живуть в агатах
Міцні напрочуд й до вогню стійкі.
Із листя обладунки й легкі шати -
То не про них. Вони пилок в квітки
Не носять в ніжних пуделках із моху.
І голоси в них – інші, ніж в комах.
Краса їх відкривається потроху,
А не зненацька, в вій один помах.
Часом вони дошкульні, та цілющі.
Їх гострі списи – скалки зоряні.
І, навіть, якщо очі ти заплющиш,
Вони не зникнуть з виду, зовсім ні -
Лишень іще яскравішими стануть,
На крилах їх кришталь замерехтить,
А їх хатки агатові не тануть
На ранок, просто зачиняють вхід.
В руках тримаєш камінь непоказний,
На бульбу схожий зібрану торік.
А в нім живе прекрасний і мовчазний
Ельф кам’яний, що втратив літам лік.
Його житло – печерка дивовижна,
Природи витвір, що, за шаром шар,
Вода побудувала довго, ніжно,
Мереживно з земних глибинних чар.
Годинами ним можна милуватись –
Будиночком з підлогою, мов лід,
З кристалами на стелі, й світлом гратись
Що в сапфірині й сарді аж горить.
Кому той ельф агатовий відчинить
Свою чарівну хатку кам’яну,
Навчиться бачить істині причини
І таїну розкриє не одну.
Вони дарують бачення прозоре
Й холодний розум, гострий і ясний,
Що водночас у надра та на зорі
Спрямований з-під мармурових вій.
Створіння дивні, що живуть в агатах -
То друзі ніжні й гострі водночас:
Розрадять, але й не дадуть збрехати,
Образяться, та знов покличуть грати,
Дадуть відсіч, та відчинять дверцята,
Якщо постукаєш у влучний час.
11.06.17
Свидетельство о публикации №117061505348
Успехов Вам и вдохновения!
Алексис Морр 20.11.2017 09:38 Заявить о нарушении