Пойдем со мной. Из Алексея Довгого

* * *
Ходімте в край, де живуть лелеки
Де будить сонце півень на зорі,
Де сік землі до глиняного глека
Стікає по березовій корі.

Там древні тури ще з часів Бояна
Живуть і воду п’ють із джерела.
Там сходить місяць синьобровий рано
Над віковою думою села.

Там вже справляють свято Маковія
Дерева, птиці, люди і сади.
Там із гаїв зеленої завії
Вночі приходять мавки до води.

Там до зорі кружляє з ними в танку
Старезний сивобровий Лісовик.
А їм кує зозуля на світанку
Неперебутній і високий вік.

Там все дається планом тільки крупно,
Нікого в світі час не обганя.
Й за кожним з нас слідкує невідступно
Маленької росинки оченя.


ПОЙДЁМ СО МНОЙ

Пойдём в тот край, где бродит аист дивный!
Петух там солнце будит на заре.
Там сладкий сок земли в кувшин из глины
Струится по берёзовой коре.

Живут там туры со времён Бояна
И небо жадно пьют из родника.
Там синий лик луны восходит рано,
Бровями задевая облака.

День Маковея там встречают снова
Деревья, птицы, люди и сады.
Русалки там, как на холсте Крамского,
Выходят ночью майской из воды.

И до рассвета с ними там танцует
Лесной из старой сказки человек.
А на заре кукушка им кукует,
Пророча бесконечно долгий век.

Пойдём со иной - увидишь планом крупным,
Как время там приляжет на бочок
И как за нами будет неотступно
Следить росинки маленькой зрачок.

Перевёл с украинского Я.