Давайте любити!
Якщо вже не знає ніхто, чом сміємося ми,
І зовсім не знає, від чого ридаєм,
не знає ніяк, а навіщо приходимо ми
в цей світ, і не відає, нащо вмираєм.
В безодню йдемо, у останній масштаб,
і ніч перед нами якщо і німа і примарна,..
Давайте, давайте любити хоча б!
І може, хоч це не зостанеться марним.
© Copyright: Петр Скорук, 2017
Свидетельство о публикации №117061401570
Свидетельство о публикации №117061401570
Рецензии