Сороковини

Світлій  пам’яті  дружини
Віри  Павлівни

Тебе  двічі  відспівали:
В  Києві  і  вдома,
Поховали  й  поминали
Всі  рідні  й  знайомі.

ВІдбули  сороковини:
Цвинтар,  панахіда.
Прости  нам  як  ми  простили -
Перед  Богом  вільна.

Рідні,  друзі  та  сусіди
Щиро  поминали,
Добрим  словом  добрі  люди
Твій  шлях  пригадали.

Добрі  діла,  слова  влучні
На  землі  лишила,
П’ять  онуків  і  правнучку,
Два  любимих  сина.

Поховали,  як  сказала,
В  глибокій  могилі,
Поряд  лежать  батько  й  мати
В  Малій  Батьківщині.

Полишивши  серця  жар,
Бездушевне  тіло
У  селі  Лозовий  Яр
Навіки  спочило.

Душа  вже  на  небесах
Жде  Божого  Суду,
Рідні  в  горі  і  сльозах
Тебе  не  забудуть.

Як  в  лікарні  помирала,
Шептала  власноруч:
«Мене  вдома  поховаєш
А  сам  прийдеш  поруч!»

До  останнього  тримала
В  своїх  мої  руки,
Намагалась,  не  сказала
Про  свій  біль  розлуки.

Хотів  першим  за  межу
В  Києві  до  мами,
Коханій  тепер  удружу –
Вже  означив  яму.

Нехай  тілу  земля  пухом,
Душа  най  царствує,
Молитовним  щирим  слухом
Хай  нас  Бог  почує.

Сорок  ромашОк  небесних,
Що  ти  їх  садила,
Свій  привіт  тобі  принесли
З  дачі  на  могилу.

Вік  жила,  щиро  творила
Заповіт  Господній,
Любов  й  шану  заслужила
В  рідних  і  в  народі.

Назад  відходять  плач  і  сум,
Що  серце  й  волю  давлять,
Із  глибин  душевних  струн
Йдуть  вдячність  й  вічна  пам’ять.
10.06. 2017р., Лозовий  Яр - Київ