Спящий вулкан

Я - вулкан
         давно погасший,
                с виду спящий.
Но всё ж
         горит пожар во мне
                горяче-пепелящий.


НО
ВЫРВАТЬСЯ
СЕЙЧАС
НЕТ
ШАНСОВ
У ОГНЯ!
ЗАКРЫТО
СТРАХОМ
ЖЕРЛО
У МЕНЯ.


По мне
          веками
                бродят козы.
На склонах
           удобрённых пеплом
                зреют лозы.

Дома
         и парки
                на моей груди.
Пока я сплю,
                дыши, мой мир,
                цвети, живи!


ПОКА
Я
СПЛЮ.
НО
ОБМАНУТЬ
ПРИРОДУ
НЕ
УДАВАЛОСЬ
В ЭТОМ
МИРЕ
НИ ЦАРЮ
НИ СБРОДУ.


Страшит
          пока меня
                такая роль -
Суть
      обнажить свою,
                всем причиняя боль.

НО
ЗНАЮ,
СКОРО
ЭТОТ
ЧАС
ПРОБЬЁТ,
КОГДА
ЖИВОЕ
ВСЁ
ОГОНЬ
С СОБОЮ
УНЕСЁТ!


Рецензии