Ти знов промовляєшся голосом першого дня...
І голосом першого вечора... Я не забуду
твоїх інтонацій. Твоя інтонація – всюди.
Від першої миті мене надихає вона.
І ще я люблю твого чистого голосу спів.
Я чую твій голос завжди у найбільшому хорі.
Твій голос співочий – моє животворнеє море,
в якому уже до своєї Ітаки* доплив...
І я усміхнусь: я з дитиною сплутав тебе –
настільки твій голос уразив – він справді дівочий.
Твій голос... А знаєш, у тебе дівочі і очі.
До голосу твого я сам вже ревную себе...
...................................................
Ітака – острів, куди повернувся Одіссей
Ти знов промовляешся голосом першого дня...
© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117061207760
Свидетельство о публикации №117061207760
Рецензии